біліти

-і́ю, -і́єш, недок.

1) Ставати, робитися білим, світлим, ясним. || Ставати, робитися блідим; бліднути.

2) Вирізнятися білим кольором; виднітися (про що-небудь біле). || Світитися білим відблиском. || Цвісти білим, світлим цвітом.